Послуги з утримання будинків та прибудинкової території

CLOSE

Думка MDL: Житловий фонд України – статистика, проблеми, шляхи «оздоровлення»

Проблема житла в Україні – комплексна і багаторівнева. Тому і шляхи вирішення повинні вироблятися із залученням експертів, профільних організацій та міської влади. Основна маса українських панельних багатоквартирних будинків була побудована в 70-х роках минулого століття. З моменту здобуття незалежності будівництво житлового фонду скоротилася, а капітальні ремонти практично не проводилися, що призвело до істотного погіршення якості будинків, погіршення їх енергетичного і конструктивного стану. Про те, які труднощі чекають українців на етапі модернізації ми поговорили з членом правління групи компаній «Місто для людей» Неріюсом Шараускасом.

Напередодні Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко зазначив, що законодавча база для проведення модернізації житлового фонду фактично готова. Прийнято закони, що дозволяють не тільки впровадити заходи з енергоефективності та термомодернізації в житлових будинках, але і провести ремонт житлофонду, осучаснити системи центрального опалення. На думку Міністра, державою створені всі передумови для здійснення революційного стрибка до модернізації житлового сектора.

Неріюс, поділіться, будь ласка, загальним враженням від стану житлового фонду України. І чим українські багатоповерхівки відрізняються від литовських?

«За статистикою, житловий фонд України не просто старий, а дуже старий. Приблизно 25% будинків старше 60 – 70 років. 90% будинків були побудовані до 90-х років минулого століття, таким будинкам вже більше 30 років. Термін експлуатації багатьох будинків перевищено, спочатку при будівництві планувалося, що з часом багатоповерхівки будуть знесені і замінені новими будівлями.

Якщо порівнювати український і литовський житловий фонд, то першу чергу варто відзначити велику різницю в площі житлового фонду. Якщо в Литві загальна площа житлового фонду становить близько вісімдесяти мільйонів квадратних метрів, то в Україні цей показник перевищує один мільярд квадратних метрів.

У Литві дуже багато приватного житла різної площі. В Україні багатоповерхівка площею близько шести тисяч квадратних метрів – це норма, для Литви такий будинок вважається дуже великим.

Найголовніша відмінність – в Литві з початку 2018 року всі проекти житлових будинків затверджуються тільки з урахуванням стандартів ЄС, це енергозберігаючі проекти стандарту А +, а з 2021 року буде дозволено тільки стандарти А ++.

З початку 90-х років минулого століття Литва дуже інтенсивно брала участь в залученні фондових коштів для реалізації різних програм з енергозбереження та тепломодернізації.

Сьогодні загальний житловий фонд становить приблизно 35 тисяч будинків. За минулі 26 років термомодернізацією були охоплені лише 3 тисячі, тобто всього лише 10% житлових будинків.

З учетм величезної різниці в розмірах українського і литовського житлового фонду можна зрозуміти, наскільки важко впроваджувати енергоефективні проекти та наскільки колосальні суми для таких проектів буде потрібно залучити в Україну.

У той же час в Литві є міста, в яких виконана 100% тепломодернізація будинків – утеплені фасади, вентиляційні та теплові вузли.

Для участі в проектах по термомодернізації необхідно було отримати згоду 50% жителів, так як вони теж брали участь в цьому, вкладаючи свої кошти. Якщо уявити, що в Литві найбільший будинок має площу близько 8 тисяч квадратних метрів, а в Україні маса таких будинків, в яких мешкає велика кількість жителів, то можна зрозуміти, наскільки складніше провести роботу з такою кількістю мешканців і набрати необхідний відсоток згодних брати участь в проектах ».

Зо два десятки років тому українська влада вже намагалися вирішити питання зношеності житлового фонду. Пропонувалося включити в тариф на утримання житла вартість капремонту, на яку припадало два мінімальних тарифу. Однак від цієї ідеї тоді відмовилися. Натомість були розроблені проекти відновлення 5-ти і 9-ти поверхових будинків, які на практиці також не були реалізовані.

Після двох десятиліть стан житла ще більше погіршилося. І тепер для проведення ремонтів потрібно враховувати не подвійний тариф, а набагато більше. Виходить, що простіше знести наявні будинку і побудувати на їх місці нові. Тоді гостро постане питання відселення людей з аварійних будинків. Без підтримки держави і бізнесу зробити це навряд чи вдасться.

Згідно з відомостями Державної служби статистики України, на 1 січня 2018 житловий фонд країни становив 984,8 млн. М2 загальної площі, при цьому кількість старих і аварійних будинків склало 44,9 тисяч одиниць, в яких проживало 62,7 тисяч осіб.

Так, за оцінками клієнтів, згідно з даними, наданими німецької дослідницькою компанією GfK – однієї з найбільших в світі досліджують ринки компаній, більше 40 відсотків маріупольців регулярно страждають від різних аварійних ситуацій.

Так, від аварій водопостачання регулярно страждають 63% мешканців обслуговуваних компанією МДЛ Маріуполь будинків. 43% жителів повідомляли в свою керуючу компанію про аварії теплотрас і відключення теплопостачання.

Проблеми з каналізацією відзначили 38% респондентів, час від часу не працювали ліфти у 18% жителів. Затоплені підвали знижують якість життя у 41% опитаних, на текти покрівлі скаржаться 35%.

На етапі масової приватизації житла українці забули про головне: власність накладає відповідальність. Якщо жителі так і не навчаться домовлятися з сусідами і керуючою компанією, будуть йти від прийняття рішень, вони ризикують втратити своє житло, яке просто зруйнується від старості і неефективною експлуатації.

Поки ж найчастіше у наших жителів продовжує переважати мислення квартиронаймача, немає розуміння відповідальності за спільну власність в багатоквартирних будинках. Активне субсидування тарифів на комунальні послуги не сприяє формуванню відповідальної поведінки. Мешканці не в повній мірі розуміють необхідність збереження енергетичних ресурсів.

Які, на Вашу думку, ділянки житлового фонду України вимагають першочергової уваги житловиків?

Дуже важливо впроваджувати в Україні проекти з енергомодернізації. У Литві багатоповерхові будівлі складають приблизно 60 відсотків від загального житлового фонду. Наша країна пройшла етап становлення ринкових цін на енергоресурси. В Україні лише тільки почали звикати до цього, а також до необхідності вчитися економити.

Також для України дуже актуально зниження споживання природного газу, як з метою економії, так і для зменшення кількості викидів в атмосферу.

Найбільш ефективно в таких випадках проведення аудиту з використанням тепловізорами, що дають можливість підрахувати, скільки тепла використовує кожен будинок, які з ділянок найбільш проблематичні, де потрібно міняти стояки опалення. Енергозбереження з Тепломодернізація дають найкращий ефект.

У Литві модернізація опалювальних вузлів проводиться паралельно з іншими теплосберегающими проектами. Такі заходи дозволяють дистанційно керувати вузлами опалення, при необхідності регулювати рівень подачі тепла в будинок. Це призводить до суттєвої економії ресурсів. Великі втрати тепла відбуваються також через погані вікон. Тому дуже важливо приділяти увагу заміні склопакетів на енергоефективні.

Що «Місто для людей» робить для поліпшення стану житлового фонду, що знаходиться на обслуговуванні компанії?

Почавши надавати послуги на українському ринку, компанія «Місто для людей» зіткнулася з величезною кількістю аварій в будинках у зв’язку з колосальним зносом інженерних мереж і конструктивів. Тому першочергові роботи проводилися саме в аварійних будинках.

Також ми встановлюємо LED-світильники. Вони перегорають не так часто, як звичайні лампи, і допомагають економити кошти жителів. Зробивши один раз якісно, ​​після якнайменше уваги приділяти таким простим речам.

Наша мета – впроваджувати енергоефективні проекти в усіх обслуговуваних будинках. Це дозволить істотно спростити запуск тепла на початку опалювального сезону, розповітрювання в таких будинках відбувається автоматично. Цього року з моменту запуску теплоносія до нас надійшло понад 4 тисячі заявок на розповітрювання. Природно, ми самі зацікавлені в тому, щоб вирішити це питання і полегшити свою роботу.

Компанія «Місто для людей», поставивши собі за мету надати своїм клієнтам послуги по якісному і професійного управління житловою нерухомістю, планомірно реалізує дії з приведення обслуговується житлоплощі в порядок. Наша місія – створити місто, в якому хочеться жити, щоб проблеми житла не нагадували про себе.

Як мотивувати власників житла реалізовувати заходи щодо підвищення енергетичної ефективності будівель?

В першу чергу важлива роз’яснювальна робота з мешканцями. У Литві ми багато пояснювали, показуючи, скільки коштів мешканці зможуть заощадити, запровадивши той чи інший проект в своєму будинку. Найбільші результати дає участь в різних програмах. Литовці дуже інтенсивно беруть участь в підготовці законодавчої бази по енергомодернізації. Це дозволяє отримувати пільгові кредити або субсидії від ЄС або світових фондів.

Є ПИТАННЯ?

Зв’яжіться з фахівцями по телефону: +38(044)3336323 
або пишіть нам на email: office@mdl.kyiv.ua

Залишити коментар

Your email address will not be published. Required fields are marked *